Свиняча "чистка": як АЧС та втрата російського ринку змінили ринок свинини

Втрата російського ринку, спалахи АЧС та низька купівельна спроможність населення не спричинила різкого скорочення виробництва свинини. Втім, змусила свинарів сильно задуматись над ефективністю виробництва.

Станом на перше липня в Україні на три відсотки свиней менше, ніж було рік тому ― 7,5 млн голів, порахував Держстат. Це перше падіння із 2014-го року.

Це не дивно, говорять експерти, адже упродовж минулого року свинарі витримали спалах АЧС, в якому загинуло все поголів’я одного з найбільших свинокомплексів України «Калита» ― через хворобу знищили 60 тисяч голів свиней. Обмеження експорту та низькі доходи населення призвели до того, що ціни на свинину не виросли навіть в розпал сезону, зате корми подорожчали.

Втім, ситуація не найгірша. Попри всі проблеми ― кількість свиней у промисловому секторі втримується на минулорічному рівні (3,8 млн голів). Падіння загального поголів’я відбулось через скорочення кількості свиней у населення ― 3,66 млн свиней проти понад 3,9 млн на кінець першої половини 2015-го. Але цей тренд не новий ― кількість свиней у населення, рахує Держстат, скорочується уже п’ять років поспіль.

Проблема за проблемою

Традиційно пік купівлі свинини випадає на так званий «шашличний» період ― найбільше свинини купують у травні-червні та наприкінці серпня-вересні. Цього року очікування не виправдались. Як зазначає Олександра Бондарська, аналітик Асоціації свинарів України (АСУ), по-перше, через низьку платоспроможність населення, по-друге, втрату значної частини ринку ― густонаселених частин Донбасу та туристичного Криму. «Хоча ці частини ринку „відпали“ ще позаторік, у 2015-му їх попит компенсувала торгівля з Росією», ― говорить вона. Для порівняння, у 2013-му ми мали 990 тис. тонн внутрішнього споживання свинини, у минулому році ― 775 млн. тонн. Як прогнозують експерти, цього року цифра може бути ще меншою.

Читайте також: Українці майже на чверть скоротили споживання свинини

Відповідно не виросли й ціни на живих свиней. «Ми формували бюджет господарства на 2016-ий рік із середньою ціною 30 грн/кг живої ваги свиней. На початку липня продавали по 32 грн/кг, але наші прогнози передбачали у пікові періоди дещо вищі позначки (34-35 грн/кг живої ваги із ПДВ). Такої ціни ми не отримали і маю підозру, що й не матимемо» ― говорить перший заступник генерального директора ТзОВ «Галичина-Захід», Андрій Талама. Як відмітив президент АСУ Артур Лоза, перше півріччя цього року позначилося найнижчою точкою прибутковості за багаторічний цикл – майже до 5 одиниць (менше 6,5 ― низький рівень, 6,5-8,5 ― середній, понад 8,5 ― високий, найсприятливіший).

Але виросли ціни на складові комбікорму. Так, зернова група за останні півроку додала в ціні 5-10%, олійні соя та соняшник ― понад 20%, а корми із продуктів їх переробки більш, ніж на третину. Тож собівартість виробництва в середньому по галузі зросла.

Великою проблемою стала АЧС ― хвороба, яка майже не поширювалась в Україні до 2012-го року, минулого року отримала значного розповсюдження. Із початку цього року офіційно зареєстрованих спалахів в Україні уже 15. Більше того, як вважає Артур Лоза, розповсюдження хвороби по території України проходить «за гіршим сценарієм». «Можна було сподіватися, що АЧС просуватиметься із півночі на південь, але у нас постраждало велике промислове підприємство («Калита” ― Ред.), яке мало добре налагоджену співпрацю із різними регіонами. Це, напевно, й стало ключовим фактором розповсюдження, так званим векторним шляхом. Відстежуємо зараз два напрямки просування хвороби: перший ― по одеській трасі де зачепило Кіровоградську, Миколаївську й Одеську області; другий ― лівобережжя Дніпра (Черкащина, Сумщина, Полтавщина)», ― каже він.

Від АЧС переважно страждають селянські господарства, для великих виробників поширення хвороби стало причиною суттєво збільшити витрати на біобезпеку. «Ми стали ще більше витрачатись на захист свого господарства дизбар’єрами, обробкою транспорту і т.п.», ― каже Андрій Талама.

Читайте також: Чума у розпалі: де протягом року в Україні спалахувала АЧС

На експорт

Донедавна основним експортним ринком був російський ― близько 50 тис. тонн на рік, 95% усього вивозу м’яса свиней за кордон. Але заборона із 1 січня цього року, призвела до того, що за перше півріччя 2016-го Україна експортувала лише 1,23 тис. т свинини, що понад в 11 разів менше за 2015 рік, рахують в ДФС.

Це змусило трейдерів шукати нові шляхи для української свинини. «Експорт свинини поза межі колишнього СРСР ― відносно нова тема для наших промисловців. Проте не відкидаємо, що у перспективі експорт свинини може скласти значний процент у загальних продажах продовольчих товарів за межі країни», ― каже президент АСУ.

Для прикладу, компанія KSG Agro (до структури якої входить свиногосподарство ТОВ «Рантьє») цього року налагодила регулярні поставки живих свиней до Грузії. «У червні і на початку липня ми продали дві партії свинопоголів’я у Грузію. Усього ― 846 свиней: 336 та 510 голів відповідно. Ми й далі розширюємо коло покупців у цій країні. Так, нещодавно уклали контракти про співпрацю ще із двома грузинськими компаніями», ― повідомляє прес-служба холдингу.

Загалом, експорт до вищезгаданої країни займає 16% усіх теперішніх продажів свинини за межі України. Ще 42% припадає на Вірменію. Працюють українські фермери і з віддаленішим, проте не менш перспективним Гонконгом, ― 24% від загальних обсягів вивозу.

Крім того, у червні цього року із України відбулися перші поставки свинини до Казахстану (морожені напівтуші та шиї), Азейбарджану (обвалена заморожена свинина) та Південної Кореї (свинячі ноги).

Читайте також: М'ясні горизонти: проблеми та перспективи галузі за версією FAO

Водночас, українські експерти бачать хороші перспективи для української свинини й на ринках Азії, Західної та Субсахарської Африки, в країнах MENA. Але одним із ключових факторів, що необхідні для виходу на ці ринки є налагодження глибокої переробки. «Зараз ми не виробляємо продукцію під певні конкретні ринки, адже звикли, що російський ринок споживав заморожені напівтуші будь-якої якості. В сучасних умовах назвати це продуктом складно. Тому потрібна глибока, ефективна і дорога переробка», ― каже економіст департаменту технічного співробітництва ФАО Андрій Ярмак.

Читайте також: М’ясо на експорт: на що розраховувати виробникам свинини на ринках Азії та Африки

Відкладені інвестиції

А ось із налагодженням глибокої переробки в Україні проблема ― перш за всім через нестачу обігових коштів. За словами фінансового директора ТОВ «АПК „Насташка“» Ігоря Тяжкого, цього року господарство планувало вводити в експлуатацію другу чергу реконструйованого комплексу у с. Колодисте Черкаської області. Але у зв’язку із нестабільною ціновою ситуацією, змушені відкладати цей задум на наступний рік. І, як говорять в профільній Асоціації, подібні випадки непоодинокі.

Але, відмічає президент об’єднання, щоб достойно конкурувати як на внутрішньому ринку, так і планувати співпрацю із іноземцями, господарствам все одно доведеться вкладати кошти у ефективні технології виробництва. «Той, хто працює неефективно ― піде із ринку. Власне, болючим прикладом у першому півріччі цього року став баланс між обсягами споживання та внутрішнього виробництва. І ті господарства, рівень ефективності виробництва яких був недостатнім ― не втрималися на ринку», ― каже Артур Лоза. За його словами, подібні цьогорічному періоди спаду на ринку можуть повторитися через 4-6 років. Тож до них треба готуватись.

Разом із тим, як вважає експерт, якщо господарства вироблятимуть свинину на європейському рівні, то зможуть легко конкурувати із ними. Адже вітчизняні свинарі мають ще й величезні переваги у вигляді сировини для кормів. «В першу чергу, потрібно контролювати конверсію корму. Якщо вона буде понад 4 (в перерахунку на все поголів'я), то безперечно ніяке виробництво не витримає. Якщо ж менше 3-х ― можна починати говорити про ефективність» ― каже він.

Читайте також: KSG Agro інвестує 6 млн гривень в реконструкцію свинокомплексу

Ще одне джерело заощадження ― енергоефективні проекти. Так, для прикладу ТОВ «АПК „Насташка“» на своєму новому майданчику дах та стелю утеплюють сандвіч-панелями. А щоб уберегти кнурів від переохолодження і, як наслідок, хвороб репродуктивних органів, під бетонною підлогою кнурівника ще й заклали пінопласт. «Для додаткового обігріву боксів використовуватимемо твердопаливні водяні котли, що нагріватимуть воду, яка центральними магістралями рухатиметься свинарником, постачаючи тепло за командою системи вентиляції. Ця ж система влітку працюватиме у зворотному напрямку: постачатиме трубами холодну воду» ― розповідають на господарстві.

Крім того, за словами Лози, багато українських господарств починають серйозно задумуватися про платне виробництво електроенергії і одночасно переробку побічних продуктів тваринного погодження у електроенергію. «Багато ферм будують або планують будувати біогазові станції. Тут варто відмітити ТОВ «Даноша» у якої взагалі один із стратегічних напрямів розвитку ― будівництво біогазових установок на кожній фермі. Це й покращення екологічної складової та й економічного стану. Адже можна зараз користуватися „зеленим тарифом” й мати додатковий заробіток», ― каже він.

За словами президента АСУ, на даний момент, пік падіння ціни минув. «Ми очікуємо на певне пожвавлення попиту на свинину на внутрішньому ринку до кінця цього року. Крім того, на фоні досить високого прогнозованого врожаю зернових, виробники отримають помірні ціни на корми. Тож припускаємо покращення ситуації на ринку на друге півріччя 2016-го. І, якщо математичні підрахунки нас не підводять, на найближчі 2-3 роки обережно прогнозуємо економічне зростання галузі», ― говорить Лоза.

Джерело: http://agravery.com/